Інтерв'ю
Все про: ноздрачов(14)

Довіра Донбасу до ЗСУ колосально зросла, — полковник Олексій Ноздрачов

908
Мініатюра: 13

 

Інтерв’ю начальника Управління цивільно-військового співробітництва Збройних Сил України полковника Олексія Ноздрачова в ефірі Громадського радіо.

Фахівці цивільно-військового співробітництва організовують взаємодію цивільного населення і військових, допомагають найбільш незахищеним верствам місцевого населення.

Про роботу з військовими і цивільними розповідає полковник Олексій Ноздрачов.

Анастасія Багаліка: Що це за підрозділи цивільно-військового співробітництва?

Олексій Ноздрачов: Це система ЗСУ, яка спрямована на допомогу цивільному населенню і місцевій владі, які опинилися в кризовій ситуації, особливо в тих місцях, де державна влада не може організовувати свою діяльність.

Це стандарт ООН, який був прийнятий на початку 90-х років і підхоплений підрозділами збройних сил в Югославії. Україна, яка має 23 роки досвіду участі в миротворчих операціях ООН та операцій НАТО.

На жаль, цей досвід не став в нагоді і не розвивався до початку АТО. Коли почалися події на Сході України і в Криму, ми побачили нерозуміння цивільним населенням ролі і місця ЗСУ. Було застосовано стандарт ООН. Замість того, щоб очікувати питань і докорів цивільного населення, фахівці ЗСУ вийшли з ініціативою.

Лариса Денисенко: Вас в підрозділі всього 110 чоловік. За стандартом має бути майже в 12 разів більше. Як ви справляєтеся?

Олексій Ноздрачов: Наші фахівці працюють в інтересах командирів підрозділів. Якщо немає військових підрозділів, немає місцевого населення, немає сенсу там знаходиться. З’являються військові, відносини з місцевою владою, громадянським населенням, з’являється необхідність діалогу. Наші підрозділи — це 14 груп. Це 2 об’єднаних центру цивільно-військового співробітництва в Сєвєродонецьку і в Маріуполі.

Ми не тільки спілкуємося з місцевим населенням, ми реагуємо на потреби. Ми розуміємо, що під час війни армія є чи не єдиним інструментом держави, який має можливість надати допомогу населенню своєї ж країни.

Лариса Денисенко: Як вас готували?

Олексій Ноздрачов: Перед кожною ротацією нашого персоналу ми проводимо двотижневі курси на базі Національного університету оборони України. Ми координуємо участь в цих курсах не тільки військових фахівців, а й представників громадських організацій, представників дипломатичного корпусу, який розташований тут і запрошуємо інструкторів із країн НАТО і представників всіх департаментів ООН.

Ми за 2,5 роки придбали такий досвід, що останній рік інструктора кажуть: «Швидше за все наше викладання на курсах більше схоже на участь». Ми вже можемо готувати фахівців, використовуючи суто український досвід. Але все-таки ми запрошуємо експертів.

Анастасія Багаліка: Розкажіть про стандарт ООН, цивільно-військовій співпраці?

Олексій Ноздрачов: Три основні стандарти ООН і НАТО — це організація взаємодії, допомога цивільному населенню, міжнародним державним і недержавним організаціям та допомога військовим підрозділам.

У зоні бойових дій в першу чергу ми пропонуємо евакуацію. На жаль, не всі готові і хочуть евакуюватися. Особливо це стосується старшого покоління. Тоді наша роль — не допустити гуманітарної катастрофи. Ми до самої останньої можливості забезпечуємо продуктами, водою, припасами, які могли б допомогти пережити запеклі бойові дії.

Лариса Денисенко: Чи виступаєте ви в ролі парламентера між мирним населенням і військовослужбовцями?

Олексій Ноздрачов: Це наше головне завдання. Ми не переговорники, ми організовуємо взаємодію.

Населення Донбасу не звикло бачити людей у ​​формі. І питання не в тому, що це українські військові. Коли почалася криза в 2014 році, люди сприймали всіх у військовій формі як потенційну загрозу. Наше завдання — не тільки пояснювати місцевому населенню роль ЗСУ, а й допомагати психологам пояснювати військовослужбовцям, що вони — ключі цивільних до державної влади.

Читайте також:  Держава централізовано, в тому числі з використанням підрозділів ЗСУ, відновлює нормальне життя Сходу України, - полковник Олексій Ноздрачов

Анастасія Багаліка: Як проходить ваш стандартний день?

Олексій Ноздрачов: Він залежить від часу доби і місця. Не можна Донбас назвати просто Донбасом. Історично регіон ділиться на Донбас і Слобожанщину. У ньому поєднані різні релігійні групи і етноси. Спілкуватися зі слобожанськими луганчанами потрібно по-іншому, ніж з луганчанами з Донбасу. Точно також Донецька область. Приазов’є має свої риси.

Лариса Денисенко: Як може початися ваш робочий день в Щасті?

Олексій Ноздрачов: Це немаленький населений пункт. Він постійно під обстрілом. Ми використовуємо такі населені пункти, щоб донести інформацію і свої наміри не тільки людям, які знаходяться на звільненій території, а й людям, які знаходяться на тимчасово окупованій території. Особливо приділяється увага людям старшого покоління і дітям.

Ситуація дуже сильно змінилася в кращу сторону по відношенню до цивільних і військових. Ця динаміка по всій звільненій території.

Лариса Денисенко: Який рівень довіри зараз?

Олексій Ноздрачов: Спільно з Харківським інститутом соціальних досліджень проводилося соціологічні опитування. У порівнянні з 2014 роком зростання довіри колосальне. Довіра місцевого населення до ЗСУ знаходиться на високому рівні, вище нас тільки церква і громадські організації. У нас є проблеми, пов’язані з помилками, економічною ситуацією і пропагандою, але ЗСУ навчилися оперативно реагувати на ці помилки.

Анастасія Багаліка: Як змінюються настрої цивільного населення в зоні АТО з 2014 року?

Олексій Ноздрачов: Народ побачив, що армія — мало не єдине надійне джерело допомоги. Ми привозимо медицину, проекти, надію. У 2014 ми оцінювали допомогу місцевому населенню не вище 25-28% в Донецькій і Луганській області.

Лариса Денисенко: З ким ви починаєте роботу?

Олексій Ноздрачов: Ми завжди починаємо з представників місцевої влади, якщо вона є. Якщо немає, то з неформальних лідерів. Ми не можемо допомогти всім, тому виділяємо шари, яким потрібна допомога в першу чергу. Відновлюючи інфраструктуру, ми тягнемо газопровід в 200 метрах від позицій незаконних збройних формувань. Місцева влада і люди бачать це.

Ми готові жертвувати своїми життями, щоб показати: армія — це дієвий інструмент влади і вона призначена для захисту місцевого населення.

Люди Донбасу схильні вірити не словам, а справам. Допомога — це найсильніша контрпропаганда на цій території.

На українську мову переклав Кришталь І.Г.

Іван Кришталь
Статті:563
Приєднуйтесь

Іван Кришталь

Якщо у вас є пропозиції чи зауваження - звертайтесь за телефоном (044) 454-73-51 або пишіть на мою електронну адресу [email protected]
Іван Кришталь
Статті:563
Приєднуйтесь
Коментарі
Вгору