11 Январь
У ефірі Громадського радіо розповіли подробиці гуманітарного проекту Збройних Сил України «Евакуація 200»
Новини

У ефірі Громадського радіо розповіли подробиці гуманітарного проекту Збройних Сил України «Евакуація 200»

1307
Мініатюра: 17-00_myhaylo_kotelevskyy

Старший офіцер відділу пошукової роботи Управління цивільно-військового співробітництва Збройних Сил України, підполковник Михайло Котелевський, розповів в ефірі Громадського радіо про проект «Евакуація 200» і про те, як евакуюють тіла загиблих бійців.

Ірина Сампан: Яка ваша думка про «списки Савченко»?

Михайло Котелевський: На наш погляд, вони не зовсім точні. Деяких хлопців з цих списків немає в живих. Більш точний коментар ми зможемо дати лише після того, як ретельно опрацюємо ці списки.

Для того, щоб публічно оголосити, що людина знаходиться в полоні, потрібно підтвердити це. З огляду на те, що протилежна сторона не завжди йде на контакт, а сектор з обміну хлопцями, які можуть перебувати в полоні, знаходиться під координацією об’єднаного центру при СБУ, то тільки він в рамках Мінських угод, докладає всіх зусиль для того, щоб підтвердити, що ці люди перебувають в полоні. Щоб мати моральне право оповістити родичів, потрібно на 100% переконатися, що людина жива.

Ірина Сампан: Чому про гуманітарне проекті «Евакуація 200″ не говорили публічно?

Анастасія Багаліка: До нас приходили волонтери пошукової місії «Чорний тюльпан». Вони були публічної частиною цього проекту?

Михайло Котелевський: На першому плані — безпека хлопців. «Чорний тюльпан» — це проект Всеукраїнської громадської організації «Союз Народна Пам’ять». Свого часу ми співпрацювали з цією організацією. З вересня 2014 року ці люди виконали колосальну роботу. Наша складова — переговорна частина, початок проекту. Він був пілотним. Головною умовою була присутність наших представників на тимчасово окупованих територіях, тільки цивільних, військових туди не пускали, тому ми почали співпрацю з Союзом Народна Пам’ять, представники якого виїжджали за нашою домовленістю, при нашій координації.

Я працював з цими хлопцями з вересня 2014 до липня 2015 року. З грудня я особисто координував їхню роботу. Переговорна частина проходила на моїх очах. Ми супроводжували групи. Без їх участі на той момент ми не повернули б останки хлопців, яких можна було впізнати. Шукали локації неврахованих поховань, ексгумували і вивозили на підконтрольну територію. Останки передавали нам, а ми передавали їх в бюро судово-медичної експертизи і слідчим Національної поліції України.

Це було підрозділ гуманітарного проекту «Евакуація 200». Нерозголошення інформації виправдовується тим, що протилежна сторона могла заблокувати їх роботу. Іншого механізму повернення тіл загиблих хлопців на той момент просто не було.

Ірина Сампан: Є причини для того, щоб бойовики не віддавали тіла?

Михайло Котелевський: На сьогоднішній день немає. Зроблено багато роботи. Її результат — розуміння обох протиборчих сторін, що тіла загиблих повинні бути поховані.

Ірина Сампан: Як відбувалася евакуація тіл на Світлодарській дузі?

Михайло Котелевський: Ті тіла, які самі хлопці, що стоять на крайніх позиціях, могли витягнути — вони витягли. В епізоді з обстрілу нашої групи залишалося одне тіло. Нашим завданням було обстежити можливу локацію, де могло знаходитися тіло загиблого противника. Ми його там не знайшли. Коли ми почали наближатися до позицій, по нас відкрили вогонь. Завданням було забрати тіло загиблого і передати. Протилежна сторона поставила умову: ми повинні були знайти тіло, тоді нам повернули б тіла наших хлопців.

Ірина Сампан: Вони знали, що відбувалася операція з пошуку їх же військовослужбовця?

Михайло Котелевський: Звичайно.

Ірина Сампан: І відкрили вогонь?

Михайло Котелевський: На жаль, так.

Анастасія Багаліка: Чи залишилися на непідконтрольних територіях необстежених ділянки?

Михайло Котелевський: Обстежена велика частина Донецької області і менша частина Луганської області. У Донецькій області краще вдається досягти розуміння з представниками протилежної сторони. Ми сподіваємося, що і по Луганській області буде розуміння, тому що загиблі є з обох сторін.

Читайте також:  Президент: Жодної цивільної людини введення воєнного стану не торкнеться. Ми скористаємось його можливостями для посилення ЗСУ у відсічі агресії РФ

Ірина Сампан: З ким потрібно домовлятися?

Михайло Котелевський: Кожна ситуація індивідуальна. У Донецькій області є так звана Комісія у справах військовополонених і зниклих без вести в ході військового конфлікту. Є представник, який знаходиться на тій території. Ми зв’язуємося, обмінюємося інформацією про можливі місця поховання. Якщо в поточних бойових діях тіло нашого загиблого побратима виявляється на нейтральній території, вони забезпечують припинення вогню. Наша пошукова група або їх пошукова група виїжджає і забирає тіло. Ніяких обмінів не існує. Тіла не передають за кількістю.

Анастасія Багаліка: У фазі активних бойових дій, після падіння Донецького аеропорту, були ситуації, коли тіла з Донецька дуже довго потрапляли в Дніпропетровськ. Йдеться про кіборга Ігоря Брановицького. Чому тіло потрапило до рідних і близьких тільки в березні?

Михайло Котелевський: Ми повинні розуміти, що нам не дають вибору. Нам просто передають останки. Ми передаємо їх до судмедекспертизи. Слідчі органи займаються ідентифікацією. Відбираються біологічні зразки, виводиться генотип, поміщається у всеукраїнську базу даних. Коли є збіги з якимось колом родичів, проводиться більш поглиблена генетична експертиза. Тільки вона може дати розуміння того, що останки належать конкретній людині.

Ірина Сампан: У разі Ігоря Брановицького так і сталося?

Михайло Котелевський: Генетична експертиза.

Ірина Сампан: Хто уповноважений інформувати родичів про те, що знайшли тіло?

Михайло Котелевський: Якщо воно ідентифіковане, то слідчі органи. Є вироблений алгоритм в структурі Міністерства оборони та Збройних Сил України. Сповіщають представники військового комісаріату та військової частини. Зараз створюються комплексні групи, в яких будуть працювати представники військової частини, військового комісаріату, органів місцевого самоврядування, психолог. Ця група буде прибувати до рідних.

Ірина Сампан: Ми можемо говорити про цифри за 2016 рік?

Михайло Котелевський: Ми вивезли більше 360 тіл. Не всі тіла загиблих транспортуються учасниками нашого проекту. Є представники військової частини, які вважають за честь доставити свого побратима, але це поодинокі випадки. 99% за 2016 рік евакуйоване в рамках нашого проекту. Це не тільки хлопці, які загинули безпосередньо в ході бойових дій. Це і передані представниками протилежної сторони останки, і знайдені невраховані поховання.

Ірина Сампан: Проект «Евакуація 200» став більш публічним. Зараз працювати стало безпечніше?

Михайло Котелевський: Ми зіткнулися з проблемою евакуації після Іловайська. Ми не мали достатнього досвіду пошукових робіт. На сьогоднішній день структура Міністерства оборони готова до будь-якого розвитку подій. За 2,5 року ми не тільки навчилися, але і готові поділитися досвідом з міжнародними партнерами. На сьогоднішній день тільки з непідконтрольної території евакуйовано більше 220 тіл. За 2,5 року, в рамках проекту, евакуйовано із зони ведення бойових дій 1064 тіла і залишків тіл загиблих.

Олексій Мазепа
Статті:1459
Приєднуйтесь

Олексій Мазепа

Старший офіцер 1 відділу УЦВС ЗСУ
Якщо у вас є пропозиції чи зауваження - звертайтесь за телефоном (044) 454-73-51 або пишіть на електронну адресу [email protected]
Олексій Мазепа
Статті:1459
Приєднуйтесь
Коментарі
Вгору