Новини

Необережні або необдумані виступи у соцмережі небезпечніші за артилерійські обстріли

1366
Мініатюра: DSC_1469

Днями я вітав із днем народження знайомого десантника Ярослава з Полтавщини, якого влітку 2016-го визволили з полону. Він якось сумно подякував та зауважив, що власні дні народження більше не святкує. Бо одного з таких днів, коли він був в полоні, на його очах охоронці замордували його товариша по службі й близького друга. Нелюди вбивали чоловіка повільно та немилосердно. Тому що вичитали в соціальних мережах, як він у розвідці сам-один знищив численний ворожий дозор.

Поклавши слухавку, я одразу згадав схожий випадок з іншим знайомим мені визволеним бранцем окупантів — Сашком Козирем. Також через Інтернет кати дізналися, що літній Козир був майстром двобоїв. То нелюди його спочатку тиждень не годували й не поїли. А потім влаштували з ним у донецькій буцегарні «публічний показовий бій». Угодовані здоровані зграєю довго били Сашка руками й ногами, та ще й наприкінці розполосували його ножами. Однак йому пощастило вижити…

В Управлінні цивільно-військового співробітництва ЗС України є спеціальний відділ пошукової роботи. Цей підрозділ займається розшуком та поверненням зниклих безвісти, полонених, а також тіл загиблих українських воїнів. Про те, якої шкоди в цій специфічній і делікатній сфері завдають бездумні пости в Інтернеті, маю розмову з начальником управління полковником Олексієм Ноздрачовим та керівником відділу пошукової роботи підполковником Владиславом Кравченком

— Олексію Олексійовичу, кожен військовий у районі бойових дій добре знає, що розміщене в соцмережах фото або повідомлення з «нульових» позицій може стати справжнім подарунком для ворожих снайперів та артилеристів. Бо ті навіть за скупою інформацією в мережах зможуть точно вираховувати місце розташування наших бійців і бити по них більшою мірою прицільно. Через те на фронті до таких речей уже давно ставляться відповідально. Утім про наших загиблих, полонених або зниклих безвісти вояків і досі пишуть що кому заманеться. Як це впливає на роботу підпорядкованого вам відділу та взагалі управління?

— Слід розуміти, що часом необережні або необдумані виступи вбивчіші за артилерійські обстріли. Згадаймо скандал навколо публікації сумнівних списків полонених одного з наших політиків 2016 року. Галас навколо цієї події не тільки зірвав уже узгоджений на той час обмін заручниками з ОРДЛО. Було надовго зруйновано всі більш-менш налагоджені процеси знаходження та визволення заручників. Ще й значно ускладнився пошук зниклих безвісти й тіл наших загиблих. А найприкріше, що десятки наших людей, які мали опинитися на волі ще майже два роки тому, і досі перебувають у катівнях окупантів. Росіяни це зробили, посилаючись на порушення нами обумовленої раніше процедури обміну заручниками в частині обмеження відкритої інформації.

— Для росіян та їхніх поплічників це начебто логічно, бо офіційне визнання факту незаконного тримання в полоні «руского міра» такої кількості заручників рівнозначне політичному ляпасу. Але, з другого боку, той депутат, на думку багатьох, не зміг би отримати такі списки без сприяння ворожих спецслужб.

— Дуже ймовірно, що то була добре спланована акція. Довести, що згадані в списках люди справді перебувають у них у заручниках, було б архіскладно. А от очікуваний соціальний вибух унаслідок такої акції цілком укладається в політику росіян із соціальної дестабілізації в нашій країні. Хай і частково, але своєї мети ворог досяг. Соцмережі тривалий час просто розривало обуреними приписами на адресу влади, яка «нічого не робить» для визволення бранців. А в той же час, тільки за відкритими даними СБУ, з полону вже було визволено більше як три тисячі наших бійців.

— У прифронтовій зоні та лінії зіткнення не раз мав нагоду спостерігати за роботою ваших фахівців. Знаю, якою різноманітною, складною й делікатною є та робота. Наскільки заважають такій діяльності дописи наших військових у соцмережах?

— У нас служать професіонали найвищого ґатунку, які пройшли серйозний вишкіл, зокрема й за кордоном. Напряму завадити їхній роботі важко, а от зменшити ефект їхніх напрацювань можливо. Наприклад, є в нас чимало охочих регулярно поливати брудом в Інтернеті місцеву владу й усе населення в районі ООС, а левова частка нашої там діяльності йде саме на налагодження дружніх зв’язків із місцевими жителями та на формування їхнього позитивного ставлення до української армії й держави. Тож подекуди нашим офіцерам дуже важко виконувати завдання в селах і містечках, де наші ж вояки своїми висловами вороже налаштували щодо війська й так стомлене війною населення.

Читайте також:  У Києві відбувся музичний батл «Схід та Захід разом»

У руслі нашої розмови зауважу, що у фронтовій зоні лояльна до нас людина — це також можливе джерело інформації про місце розташування тіл загиблих, зниклих безвісти й полонених. Тому командири мають застерігати своїх бійців від, на мій погляд, злочинних виступів у мережах. І якщо ваш побратим пропав безвісти або його захопили в полон, або він загинув, то в жодному разі не оприлюднюйте про це ніякої інформації в Інтернеті! Дехто взагалі не розуміє, якої сили потрясіння тим може завдати родинам близьких загиблого або полоненого товариша. Цей «дехто» мимовіль грає на боці агресора, стаючи в його руках інформаційною зброєю.

Звертаюся до підполковника Владислава Кравченка:

— Владиславе Валерійовичу, як така самодіяльність наших бійців в Інтернеті перешкоджає роботі вашої групи пошуковців у районі ООС?

— Буває, що бійці викладають у мережі прізвища, обставини загибелі або полонення товаришів, навіть не будучи впевненими в достовірності таких фактів. Це миттю б’є не тільки по їхніх рідних, а й безпосередньо по нашій діяльності.

Наведу конкретний приклад. У вересні 2017-го четверо бійців під Кримським унаслідок прямого зіткнення з диверсійною групою ворога зникли в «сірій» зоні. Командир підрозділу сповістив про це нашу групу, ми почали працювати. Дістали своїми каналами інформацію, що троє хлопців убито, а четвертого важко поранено. Домовилися з противником про повернення тіл і пораненого через лічені години. І тут якісь, даруйте, пустоголові з підрозділу загиблих пишуть у соцмережах про подію, здіймають галас. Результат був плачевним. Противник звинуватив нас у порушенні домовленості про «тихий» режим повернення. І ми змогли забрати наших тільки через дві доби. За цей час поранений хлопець помер…

Тому ми й просимо і військовослужбовців, і впливових журналістів утримуватись від публікацій неперевіреної інформації. Фронтові колізії часто непередбачувані. Не раз бувало, наприклад, що розвідники поверталися із завдання з великим запізненням. А інтернет-активісти їх уже оголошували або загиблими, або зниклими безвісти.

— Ваш відділ створили вже під час війни. Які результати роботи ви маєте?

— За кілька років існування відділу ми відшукали й вивезли із районів боїв понад 1500 тіл загиблих. Знайшли 250 зниклих безвісти бійців. Залишилося знайти ще 82. Стосовно останніх існує непростий момент. Наприклад, половину з них ми встановили як загиблих та ідентифікували на 99%. Але родичі з тільки їм відомих причин відмовляються від експертизи ДНК. Очевидно, їм психологічно складно визнати загибель рідних, їм простіше сподіватися, що рідні живі. Але за останній місяць нам удалося вмовити три родини на експертизу, і її вже здійснюють.

— Скільки ваших підлеглих постійно перебуває в районі ООС?

— Це група з 12 осіб. Але й такою кількістю ми позбавили командування частин усіх клопотів щодо пошуку тіл загиблих або доставки їх у морги тощо. Фахівці там, без перебільшення, найвищого ґатунку. Ми їх добирали, як унікальні перлини. Наприклад, Юра Іващенко має нагороду Конгресу США за те, що знайшов тіло американського льотчика, збитого 1944 року на території України. Роботи багато. Скажімо, минулого місяця, щоб знайти тіло загиблого українця, ми обстежили п’ять кілометрів території. Довелося долучити до роботи розвідників, саперів, аеророзвідників, кінологів. Але справу, як завжди, було зроблено.

Бесіду вів Віктор ШЕВЧЕНКО, «Народна армія»

Олексій Мазепа
Статті:1708
Приєднуйтесь

Олексій Мазепа

Старший офіцер 1 відділу УЦВС ЗСУ
Якщо у вас є пропозиції чи зауваження - звертайтесь за телефоном (044) 454-73-51 або пишіть на електронну адресу [email protected]
Олексій Мазепа
Статті:1708
Приєднуйтесь
Коментарі
Вгору