Новини

Загиблий герой нарешті похований вдома

1040
Мініатюра: WhatsApp Image 2019-03-06 at 15.17.16

У місті Чугуїв перепоховали Руслана Дейнеко – останнього з військовослужбовців 92 бригади, який вважався зниклим безвісти під Іловайськом.

Ще донедавна серед 366 загиблих під Іловайськом українських воїнів, тіла 16 були не ідентифіковані по ДНК. Внаслідок переробки експертизи ця цифра скоротилась на двох людей. Крім Руслана було також ідентифіковано бійця 40 батальйону територіальної оборони «Кривбас» Миколу Яблонського. Його тіло залишиться на Краснопільському кладовищі у м.Дніпро.

В ідентифікації Руслана і Миколи велику роль зіграли, у першому випадку, народний депутат України Андрій Тетерук та співробітник НВІМУ Pavel Netesov (який, власне, у межах роботи місії «ЕВАКУАЦІЯ 200» у 2014 р. і виявив фрагменти, які належать Руслану), у другому – слідча Ольга Жатовецька. Організаційні заходи були здійснені Відділом пошукової роботи Цивільно-військове співробітництво — CIMIC.

Ось як про це написали на офіційній сторінці 92-ОМБр Збройних Сил України.

ПОВЕРНЕННЯ З 2014-го

Машина часу зіпсувалася…
Хто міг таке передбачити? Щоб воїн повернувся до рідної бригади на плац і до батьківської домівки в Чугуєві… з 2014 року.
Повернувся для того, щоб із ним могли попрощатися рідні, друзі, побратими. І лише після цього відправитися — у вічність…
…Увечері 27 серпня під Іловайськом в САУ потрапила російська міна. Поранення 20-річного навідника Руслана Дейнеки виявилося несумісним із життям. Евакуювати тіло також не було можливості, оскільки обстріли з ворожої артилерії не лише не припинилися, а й посилилися так, що невдовзі була знищена майже вся техніка 92-ї бригади…
Ті, кому вдалося вціліти в іловайському пеклі, були впевнені, що Руслан загинув. Не хотіла вірити в це лише мама… Сподівалися на диво рідні й друзі…
Так минуло понад чотири роки, коли рідних повідомили, що тест ДНК дав позитивний результат. Виявилося що Руслан Дейнеко був похований на кладовищі в Запоріжжі.
…І ось сьогодні, 6 березня, Руслан повернувся на заповнений військовослужбовцями й цивільними плац…
Такого в бригаді ще не було! Після панахиди бійці створили живий коридор, по якому несли побратима, й разом опускалися на коліно, коли домовина наближалася…
А далі була батьківська домівка в Чугуєві… А потім міське кладовище…
Хтось запитає: а що змінилося? Відповімо: змінилося все! Ми змінилися!
Змінилося те, що воїн-герой повернувся на рідну землю з проклятого серпня 2014-го. У землю, на якій мешкають його мама, тато, рідні й близькі люди.
Змінилося те, що на одну невідому могилу стало менше.
Змінилося нарешті те, що ми отримали можливість попрощатися з побратимом, провести його в останню путь…
…І сказати: вибач!
Вибач, що не вберегли…

Читайте також:  Прийнято остаточне рішення про проведення фіналу Всеукраїнської Футбольної Ліги учасників АТО на КУБОК ГЕРОЇВ АТО сезону 2017 року

WhatsApp Image 2019-03-06 at 15.17.16

WhatsApp Image 2019-03-06 at 15.17.17(2)

WhatsApp Image 2019-03-06 at 15.17.19(1)

WhatsApp Image 2019-03-06 at 15.17.19

WhatsApp Image 2019-03-06 at 18.05.40(1)

WhatsApp Image 2019-03-06 at 18.05.41(1)

WhatsApp Image 2019-03-06 at 18.05.41

WhatsApp Image 2019-03-06 at 18.05.42(1)

WhatsApp Image 2019-03-06 at 18.05.42

WhatsApp Image 2019-03-06 at 18.05.43(2)

WhatsApp Image 2019-03-06 at 18.05.44

Коментарі
Вгору