Відео

На Донбасі СІМІС допомагають цивільним відчути себе частиною великої родини назва якій Україна

518
Мініатюра: 56407461_120912905741652_946017412241686528_n

Моя велика родина – Україна!
Маленька Даша, своєю однією ручкою, міцно притискає до себе м’які іграшки. Просте дитяче щастя і вже жіноча вимогливість:
— А мишку помаранчеву ви мені привезли? Казали що мишка буде!
Дитячі пальчики правої руки притискають до себе нових пухнастих різнобарвних друзів, які тепер гратимуться і спатимуть з нею, і само собою помаранчеву мишку. А ще вона, вже по господарськи починає перебирати пакунки і коробки, що заносили на її подвір’я офіцери ЦВС ОТУ «Північ». Дворічна Даша не знає, як воно жити без обстрілів, коли можна вільно ходити в ліс. Вона не знає, що таке дитячий садок, і з дітей, що є навколо це троє її братиків і сестричок, да двоє сусідських дітей, що живуть на іншому кінці села. Але вони не розмовляють, бо від постійних обстрілів російських терористичних військ в дітей пропала мова. Весь її світ – це одна вулиця села Лопаскіне з розбити від вибухів ворожих снарядів будинків, та кинутих подвірь.
Про трагедію українських сіл Лобачово та Лопаскіно ми писали раніше. І Україна сприйняла біль цих людей, їх горе, та страх життя на лінії нуль, як власну родину. З різних куточків держави від Івано-Франківська, та Ірпеня люди почали присилати до ЦВС ОТУ «Північ» одяг, іграшки, ліки, продукти. Загалом назбиралось близько десяти тон такої допомоги. Деякі посилки навіть були адресними.
Власне, щоб доставити все це і було прийнято рішення, вперше за всю історію АТО – ООС провести спільну гуманітарну операцію штабу ООС та ОТУ «Північ» там, куди бояться заїжджати більшість міжнародних спостерігачів, адже до ворога тут всього лічені метри а до наших військ далеко. Оскільки було попередження про можливі провокації, то було прийнято рішення включити в першу гуманітарну колону лише всюдиходи українського виробництва «Богдан», які зараз активно надходять на озброєння наших військ замість застарілих УАЗів. Також, до складу групи було включено групу медиків з мобільного госпіталю. Адже в можливостях їх нового санітарного автомобілю не лише поміряти тиск, алей зробити кардіограму, провести інші обстеження. І для цього не потрібно ні підключення до електромереж, ні будь що інше. Лише безпечне місце та кваліфікований медичний персонал.
— Ой діти, як добре, що ви приїхали, — Каже бабуся Олена. – Бо м живемо тут як на острові. Нікого ніде не бачимо. Виїхати до ближчого села і то проблема. Хочу вклонитись лікарям. Таких уважних та фахових я давно не бачила. Він мене і вислухав, і обстежив, і навіть ліки прописав.
До речі, за ліки окремий уклін Україні і Українцям від всіх мешканців фронтових сіл. Адже люди відгукнулись на прохання цих літніх людей, і також прислали сюди чимало різноманітних ліків, які роздали безкоштовно, а ті, що прийшли адресно то особисто людям в руки. Однак і тут є проблема.
— Моїй дочці 22 роки, — розповідає мешканка Лопаскіне Людмила Анатоліївна. – Їй потрібні коштовні ліки, які треба вживати щодня. Але, де я їх візьму? В нас просто нема можливості приїхати в лікарні. А гуманітарні організації, до яких ми звертались лише обіцяють. Тому дякую Україні за підтримку і допомогу, яку отримала сьогодні. Та прошу якихось юристів, чи волонтерів звернути на нас увагу. Дитина ж не винна, що залишилась сам на сам з недугом, та ще й на лінії вогню.
Окрім ліків, одягу, та іграшок офіцери Цивільно- військового співробітництва ОТУ «Північ» привезли в селянам ще й чимало продуктових наборів.
— Ми намагались формувати ці набори так, щоб в них були і крупи і олія, і консерви, — розповідає офіцер ЦВС Юлія Гамма. –Таким чином, щоб їх вистачило на певний час і можна було приготувати різноманітні страви.
В сусідньому Лобачово люди чекали на гуманітарний вантаж з нетерпінням. Біля приміщення бібліотеки, яка є одночасно і клубом, і магазином і амбулаторією зібралось чимало селян. Маленький Степан чекав на свою велику машину, що прислали йому за тисячі кілометрів.
— Ви сьогодні зробили його щасливим, — розповідає мама Степана. – Якось під новий рік нам попросили щоб діти написали, або хто не вміє писати, намалювали, свої побажання, щоб одна з міжнародних організацій дала дітям подарунки. Степан намалював велосипед. Але… до нас виявилось їхати далеко. Тому ми так і лишились без подарунку…
Люди розбирали речі, передавали один одному те, що може підійти на родину… а ще.. постійно дякували Україні та українцям за підтримку, за те що не залишають їх в важку хвилину, за тещо вони почуваються частиною великої держави.
— Ми ж не злидарі, і не ледарі, — каже Любов Миколаївна. – Просто так сталось, що в нас нікого немає роботи. Ну що ти будеш робити, якщо твій город чи поле наскрізь прострілюється. Само собою грошей в людей немає. Тому, така допомога від всієї держави для нас це просто можливість вижити.
Всі проблеми людей добре чують і розуміють керівництво Об’єднаних сил.
— Операція Об’єднаних сил це не тільки захист нашої територіальної цілісності, це перш за все захист людей, — каже полковник Руслан Мирошниченко. – Ради людей наші бійці кожного дня ризикують своїм життям. Саме гуманітарному аспекту Об’єднаних сил приділяється особлива увага командувачем ООС генерал-лейтенантом Сергієм Наєвим. І я дякую всій Україні та Українцям, хто долучається до справи допомоги людям, що опинились в біді через російську агресію проти нашої держави.
Коли колона першого гуманітарного конвою України виїжджала з сіл, то услід з вікон нам махали усміхнені люди. І справа не в паці рису, олії чи речам. Сьогодні всі вони відчули себе частиною великої родини назва якій Україна.
Тарас Грень.

Читайте також:  Два тижні «миру» для дітей та дорослих із Зайцевого

55509685_120912729075003_1063633949181345792_n

55519576_120912915741651_7963491870753947648_n

55541892_120913125741630_7984604448217366528_n

55576713_120912829074993_3061959868391882752_n

55680060_120912925741650_8465534274475393024_n

55698495_120912719075004_754708307473596416_n

55730978_120921015740841_5431357789312122880_n

55813686_120912735741669_2208082827637948416_n

56323678_120913012408308_5619385212648554496_n

56340081_120913062408303_5971019270413352960_n

56407461_120912905741652_946017412241686528_n

Олексій Мазепа
Статті:1951
Приєднуйтесь

Олексій Мазепа

Старший офіцер 1 відділу УЦВС ЗСУ
Якщо у вас є пропозиції чи зауваження - звертайтесь за телефоном (044) 454-73-51 або пишіть на електронну адресу [email protected]
Олексій Мазепа
Статті:1951
Приєднуйтесь
Коментарі
Вгору